Видавництво "Каяла"

Думки, викладені у збірці молодої української авторки Євгенії Халепи, перегукуються з темами війни, смерті, розгубленості, страху, відчаю і — на противагу їм — темпорального щастя, спокою, почуття особистісної повноцінності, впевненості. Постійна боротьба між життям і смертю, думки про які намагаються заглушити собою інше, а також тривала загроза загибелі впливає на намагання авторки вибудувати своє майбутнє життя під час війни. Втім нестримна жага до життя перемагає страх смерті.

Сучасна п'єса на дві дії про непрості взаємини родини українських біженців з нідерландським старим, який вирішив їх прийняти. П'єса представлена у двох варіантах: українською та англійською.

"Лють найчистіше висловлювана реальність" — це перша збірка поезій Андрія Голоска.
 

Нова книга віршів Вадима Калініна є цілісним «поетичним всесвітом». Приватні сюжети та меседжі окремих віршів «Додаткового часу» станов- лять разом єдиний та цілісний наратив. Вірші пов’язані в одну велику сюжетну конструкцію. В об’ємний вигаданий світ, в якому відбувається безліч пов’язаних одна з одною подій.
 

​Історії про улюблену героїню шанувальників прози Олександра Гальпера — тьотю Іду з Торонто, красуню, розумницю, фронтовичку і взагалі шикарну жінку — зібрані тепер в одній книжці. Крім того, до нової збірки автора «Подзвонила тьотя Іда» увійшли оповідання і про численну рідню легендарної тітоньки, без яких неможливо було б об'єктивно оспівати широту душі цієї розкішної та дуже впливової у вузьких сімейних колах дами.​

Нова художньо-публіцистична книга «Однодворец II. Молох» розповідає про життя Євгенія Станішевського, робітника заводу Артема, студента Київського політехнічного інституту, інженера заводу «Економайзер» у двадцяті-п’ятдесяті роки ХХ сторіччя.  Перед читачем проходить буреломна епоха від НЕПу, індустріалізації, «Великого Терору» і Другої світової війни до смерті Сталіна. Роман є хронологічним продовженням книги «Однодворец» — життєпису історії польської родини Станішевських-Янковських. 

Адам Загаєвський — один із найяскравіших сучасних польських поетів. Народився у Львові у 1945 році. Попервах став відомим у Польщі як поет покоління дисидентської Нової хвилі (Nova Fala) у 1968 році. З часом про Адама Загаєвського заговорили не тільки як про автора поетичних збірок, а і як прозаїка, есеїста. Однак у 1975 році його перестали друкувати у Польщі. У 1982 році він емігрував і протягом багатьох років жив то у Парижі, то згодом у Кракові, де мав нагоду викладати у Ягеллонському університеті, то у х’юстоні (США) — де обіймав посаду професора англійської літератури. Загаєвський помер у Кракові 21 березня 2021 року. Це — перша збірка поезій Адама Загаєвського, перекладена українською.

​«Ніжний Вал» — антолоґія наймолодшої української поезії, її авторам — за єдиним вийнятком — максимум двадцять п’ять років. І важливо, що ця антолоґія виходить друком у розпал російсько-української війни. Ініцював видання молодий український поет Віталій Білозір, відібрав та упорядкував тексти разом із членом ПЕН клубу Вано Крюґером.
 

Дівчина опиняється у палаті психіатричної лікарні. Вона не може пригадати, як сюди потрапила і що саме сталося дорогою до Пітера, куди вона поїхала автостопом разом зі своїм приятелем. Можливо, ця подорож відбулася тільки в її уяві? Її друзі починають розслідування та з’ясовують обставини цієї історії.

Шорт-лист премії Олеся Ульяненка 2016 року.
 

До збірки прози ізраїльського автора Марка Зайчика увійшли повісті «Історія Євсея Бялого», «Сімдесят третій рік», «З табору вулиці темної…», «Кранівниця Гладбах», а також оповідання «Що чути у Воложині?». 

У романі Вадима Пейсаховича «Однодворец» описано історію кількох поколінь польської сім'ї Станішевських на початку бурхливого ХХ століття що, як у дзеркалі, відобразила долі того часу. Головний герой — Євген, учень Другої Київської та Ірпенської гімназій, має конкретний прототип. У книзі розповідається про Київ, доленосні моменти та атмосферу Міста, пам'ятні та відомі місця, про його знаменитих і забутих мешканців. З перших сторінок читач порине в хронологічне та драматичне сплетіння мережив, щільно насичених численними деталями та парадоксами захоплюючих подій.

Драматична поема «Шоа» підгаєцького поета Богдана Манюка висвітлює тему Катастрофи галицького єврейства в часи Другої світової війни. Творчий задум формувався під впливом оповідей старожилів про моторошні епізоди Голокосту в Підгайцях — невеликому мальовничому містечку на Тернопільщині. Ця невимовно романтична історія про боротьбу за життя, самопожертву в час безнадії, яскраво продемонстровані Іцхаком Шуртцом і Лібою Фінк, здатна зворушити кожного. Чарівний порятунок євреїв за допомогою небесного каменя на тлі емоційно насичених сцен ліквідації ґетто є глибоко символічною авторською знахідкою і вдалим композиційним вирішенням.

В сатиричних оповіданнях та віршах киянина Олександра Гальпера, який багато років живе і працює в США, відображено ставлення мешканців нью-йоркського району Брайтон-Біч до військової агресії Росії проти України. Крізь сльози та гумор цих оповідань український читач відчує біль щирого співчуття та міцну емоційну підтримку, що автор надає громадянам України.

Перша збірка молодого поета, лауреата міжнародної німецько-української премії ім. Олеся Гончара.

Перша збірка поезії та прози відомого нью-йоркського автора в українському перекладі присвячена місту його дитинства.

«Нагнетание интимности» — сборник новелл и коротких рассказов американской писательницы Кэти Феррис, которые будут интересны прежде всего тем, кто ищет в современной литературе отголоски феномена южной американской готики, кому остро не хватает Гарпер Ли, Трумэна Капоте и Фланнери О'Коннор. Впрочем, сама писательница проводит параллели своего творчества с авторами, которые в меньшей степени известны украинскому читателю — ссылки на которых содержатся в подзаголовках ее рассказов - Гарри Мэтьюс, Ричард Бротиган, Эрве Ле Телье, Ана Мария Шуа. На страницах этой книги вам встретятся настолько же потусторонние, насколько и реальные существа, такие как Мальчик с Одним Крылом, Изобретатель Изобретенных Вещей, Мать-настоятельница и даже сам Даниил Хармс. Заключительная новелла сборника «Последняя близость» является одной из самых удивительных и пронзительных историй о любви, которую вы когда-либо читали.

Книжка М. Воробйова «Кольорове листя» створена наприкінці ХХ століття. В ній яскрава образність поєднанна з тонким відчуттям природи. Мові поезії М. Воробйова притаманні лаконічність і стислість думки.

Видання російською мовою. 

​

Вірші та поэзопроза, що представлені у новій збірці Олесі Міфтахової, згруповані у чотири закодовані розділи, кожен з яких має свій настрій.

​

2014 рік. Луганщина, перші дні збройного конфлікту, — час, коли ще ніхто не вірить, що розгортається справжня війна. І мешканці селища, через яке декілька разів прокочується лінія розмежування. Мешканці, які живуть минулим, які ніколи не бачили нічого за межами своїх домівок, а Україна для них — щось далеке і незрозуміле. Всі роки незалежності вони борсалися у брудній течії буття, не знаючи, до якого берега пристати, виховуючи молоде покоління на власному прикладі та переказах антидержавницької пропаганди.
Чи можна тут вижити жінці — самітній, травмованій на роботі, без засобів існування і без будь-яких перспектив на майбутнє, яку б’ють прикладом автомату, арештовують і взагалі не вважають за людину місцеві перевертні та «гастролери» із сусідньої держави? Виявляється, можна не лише вижити, а й протистояти.
… Якщо зробити свій остаточний вибір.

​

Почти вся жизнь Владислава Колчигина связана с Харьковщиной: родился в 1966 году в Изюме, жил в Харькове, в 2004 году перебрался под Красноград. Недолгая учеба на филфаке ХГУ и в Литературном институте, случайные работы. Участник творческого объединения «Алконостъ» (Москва), составитель и редактор альманаха «Ариергард» (2005). Публикации немногочисленны и тоже случайны, за исключением харьковского журнала «©оюз писателей». «Свобода неволи» — первая книга автора.

​

Предлагаемая читателю книга составлена из работ разных лет и разных настроений автора, скромно существующего в литературе вот уже четверть века. Она содержит выполненный в своеобразной форме анализ творчества классиков мировой литературы, оказавших и продолжающих оказывать на него влияние. От Стендаля до Альбера Камю и Владимира Набокова. Гайто Газданова, Иосифа Бродского и Патрика Модиано. От прошлого к настоящему и будущему — таким, если изложить сжато, может быть кредо этой книги. Она наполнена любовью к литературе высоких чувств и глубоких мыслей. Произведения автора публиковались в литературно-художественных журналах «Крещатик», «Новый журнал», «Урал», «Дружба народов», «Кольцо А», «Эмигрантская лира». Автор — лауреат литературной премии им. Марка Алданова (Нью-Йорк), лонглистер Бунинской премии (Москва), член-корреспондент Крымской литературной академии.

Книга московского музыканта, прозаика, поэта Ильи Спрингсона включает в себя двухчастную повесть «Кошкин дом».

Критик Елена Зейферт, помещая произведение Ильи Спрингсона в ряд с эпопеями о странствиях, находит в этой «герметичной повести» и признаки лиризованной эпической поэмы (в первой части в рамке любовного послания и дневника), а также прорастающие в повести новеллы, байки, анекдоты, притчи. Илья Спрингсон пишет из области «не-ума», его проза, по его же словам, — «чистейшее безумие». Автор переплавляет через художественное озарение факты действительности.

Герой рассказов Олега Костюка - житель украинского мегаполиса, путешествующий по темной стороне жизни. Темы взросления сменяются поисками любви и вязкой атмосферой киевских борделей. Путь революции ведет к войне. Именно ей, войне на Донбассе, посвящено большинство текстов. 

«Я – Соломійця», – каже про себе головна героїня цих казок. Казки про неї розповідає її бабуся Тамара. Разом із Соломійцею маленький читач порине у світ надзвичайних пригод.

Татьяна Бонч-Осмоловская, исследователь и поэт, автор двенадцати сборников рассказов, романов, учебников и сборников стихотворений, предлагает подросткам и взрослым отправиться в путешествие через пространство и время. Когда однажды ночью мама разбудит Ганю и попросит принести волшебный гребень, девочка не сможет и вообразить, чем обернутся ее приключения, каких удивительных и страшных существ повстречает она по пути, с кем подружится и о ком заплачет. И кто будет плакать по ней, когда Ганя увидит правителя города на другом берегу моря. Никогда больше не промелькнет над землей быстрая тень с кошачьими лапами. Но эта земля, Киммерия, Таврия, Крымское ханство, Таврида, Крым, будет с ней всегда.
Эта книга была написана во время пребывания автора в писательских резиденциях Air Le Parc (Франция) и Доме писателей и переводчиков Вентспилса (Латвия).

Почему киевляне мрут от женщин из Харьковской области? Кого ты встретишь в аду за столиком на двоих? Когда ты станешь деревом в лесу мудаков? Как заставить кошку устроиться на работу? Стоит ли заниматься спортом, если ты уже умер? Что общего у святого с лохом? Ответы на все эти вопросы и не только вы найдёте в «Отеле минус три звезды».

Предлагаемый читателю сборник повестей лауреата литературной премии им. Марка Алданова, лонглистера Бунинской премии и члена-корреспондента Крымской литературной академии Анатолия Николина «Кодекс Тетис» — его первая книга художественной прозы. В нее вошли произведения, публиковавшиеся в журналах «Крещатик» (Киев), «Семь искусств» (Ганновер), «Новый журнал» (Нью-Йорк). Автор живет и работает в г. Мариуполе, Украина.

Ти прокидаєшся вранці. Поряд горнеться твоя кохана транссексуалка. За вікном роздерта по маленьких шматках фанатиками країна. А за дверима світ, в який ти маєш вдертися з пістолетом, аби завершити своє ніби недовиконане завдання — ліквідацію професійної контрабандистки, в смерті якої не було сумнівів. Ти — цинічний вбивця за гроші. Ти — зрадник і коханець. Ти — жертва чужої гри. І ти забув, ким ти є насправді… Дебютний роман одеського письменника «Там, де починається територія» — це любовна і фантастична драма, конспірологічний і гостросюжетний детектив та філософська екзистенційна історія про аутсайдера, протягом якої йому відкриваються страшні таємниці про світ, природу людини і власне забуте минуле…

В книге лауреата литературных премий Юрия Яновского и фестиваля "Киевские Лавры" Дмитрия Лазуткина собраны стихи, написанные на русском языке, а также автопереводы с украинского.

​

О чем здесь пишется? Здесь описываются странные отношения, обозначить которые тяжело, а не обозначить — жалко. Можно сказать, что это файл интимной лирики, причем речь идет о настоящей интимности, о сексе, боксе, джазе...

                                       Сергей Жадан

Дарк-фолк-репортаж с топких тропок между бетонными коробкАми. 15 лет субкультурщины и Хаоса в сборнике гражданской и лирической поэзии.

В прозаический сборник Виктора Бонч-Баггоута вошли повесть в рассказах «В днепровских джунглях» и повесть «Дорога домой».

Игорь Шестков - берлинский писатель-эмигрант. Родился и вырос в Москве. Окончил МГУ. В 1990 году эмигрировал в Германию.
Писать прозу по-русски начал в 2003 году.
Сборник «Сад наслаждений» составляет вместе с уже напечатанными в киевском издательстве «Каяла» книгами «Ужас на заброшенной фабрике» и «Покажи мне дорогу в ад» полное собрание рассказов писателя. Книга «Сад наслаждений» предназначена только для взрослых.

Книга «Покажи мне дорогу в ад» состоит из рассказов, не вошедших в первую «киевскую» книгу Шесткова, фантасмагорической антиутопии «Вторжение» и двух готических повестей – «Человек в котелке» и «Покажи мне дорогу в ад». Несмотря на очевидный пессимизм писателя-эмигранта, при- дающий его прозе темный колорит, а может быть и благодаря ему, его «страшные и психоделические» тексты интересны, захватывающи, непредсказуемы. Автор посылает своих героев, а с ними и читателей в миры, в которых все возможно, в миры, которые выдают себя за посмертные, параллельные или постапокалиптические, на самом же деле давно ставшие нашей обыденной реальностью. Книга предназначена только для взрослых читателей. Все ее персонажи вымышлены, сходство с реальными людьми — случайно.

В книгу А. Спренциса вошли новые стихи, дополненные избранными старыми — из предыдущих сборников, что создаёт изначальную цельность идеи,
обозначенную названием данного сборника «Восточные эскизы». Разнообразные по жанру: лирические,
философские, иронические — они раскрывают картину внутреннего мира автора, заставляя читателя подключить собственное внутреннее зрение, внутренний слух и воображение.

О принцах и принцессах написано много сказок, а вот о королях и королевах все забывают. Эти сказки не только для юных наследников, но и для их родителей. Все, что происходит в этой книге, может случиться с каждым малышом. Собственно, оно и случилось! Каждая сказка написана по рассказам друзей автора и ее наблюдениям за дочерьми. Капризы и упрямство, обиды и ревность, сложности с формулировкой своих желаний… С этим не справляются даже многие взрослые, ну а детям тем более сложно. Надеюсь, эти сказки помогут каждому королевскому семейству с честью выйти из непростых приключений. 

До книги О. Іщенко «Константа любові» увійшли нові поезії авторки. Всі вони ніби поза межами часу та простору і свідомо уникають будь-яких умовностей. Єдина система координат, що цікавить ліричну героїню — це геометрія людського серця, з його надихами, мріями, ілюзіями, розчаруваннями та перемогами. Різноманітні за жанром: ліричні та глибоко-філософські — вони розкривають картину внутрішнього світу автора, змушуючи читача підключити свій власний внутрішній зір, внутрішній слух та уяву.

Русский писатель, убеждённый в несовместимости искусства и политики, что не помешало ему стать в юности политическим заключённым, а в зрелые годы – политическим эмигрантом, собрал в своей итоговой книге произведения разных десятилетий, написанные на родине и за её пределами.

В книгу А. Спренциса вошли новые стихи, органично дополненные избранными старыми — из предыдущих сборников, что создаёт изначальную цельность идеи, обозначенную названием данного сборника «В преддверии осени». Разнообразные по жанру: лирические, глубоко философские, иронические — они раскрывают картину внутреннего мира автора, заставляя читателя подключить собственное внутреннее зрение, внутренний слух и воображение.

Пожалуй, романом эту книгу можно назвать с достаточной долей условности. Во-первых, это именно Книга. А во-вторых, Книга Книг — то есть книга, состоящая не из глав, а именно из книг, объединенных общей идеей, вымышленными и реальными персонажами и, главное, Киевом — действительным и воображаемым, историческим и волшебным. Он — и идеальный Город Мастеров, скрытый от глаз непосвященных и открывающий свои Золотые Ворота только достойным, и, одновременно, — заповедник затхлой «совковости». Но он также и центр мироздания, вместилище эпох и культур, отстоящих друг от друга, казалось бы, очень далеко, но, как оказывается, легко соединяющихся в единое живое целое.

Первая книга стихов Марка Харитонова «Вино поздних лет» вышла в московском издательстве «Время» в 2018 году. «Мой век» — второй сборник его верлибров. Часть их уже публиковалась в периодических изданиях, включая журнал «Крещатик», другие печатаются впервые. Борис Хазанов в своем предисловии пишет: «Творчество Марка Харитонова опровергает давнее российское предубеждение против рассуждающей литературы, включая интеллектуальную поэзию… Перед нами новое, замечательное свидетельство жизнеспособности русского свободного стиха».

Серия открыток, представленная молодым киевским художником Константином Мордовиным, основателем одноименной арт-группы NEOLOUVRE.

Серия открыток позволяет взглянуть на проблемы современного мира с ницшеанской глубиной и широтой.

В числе затрагиваемых тем – потерянность в цифровом пространстве, поглотившем социум, экологические катастрофы, одиночество и, в то же время, богоподобное величие индивидуума в современном мире, поиск человека в бесчеловечном пространстве и одновременно трагическое переживание смерти Бога.

У своїй новій, четвертій за рахунку, книжці «Кінець географії» авторка
розмірковує над взаєминами людини й природи Закарпатського регіону. Непрості умови життя горян, суворий клімат, історичні перебіги зумовили своєрідний менталітет мешканців. Письменниця змальовує своєрідні людські характери на фоні чарівної природи Карпат, розкриває глибини людських доль,часом трагічних.
Книжка заворожує читача своєрідною манерою оповіді й вишуканим стилем письма.

Действующие лица этой книги не являются рыцарями без страха и упрёка. Они не супермены и не совершили ничего героического. Никак не обозначили наличие железного характера и непоколебимой силы воли. Не выносили никого из огня, не покоряли Северный полюс и не объявляли голодовок. За исключением, может быть, диет. Спасённых ими котят — и тех легко пересчитать по пальцам одной руки.
Они — обычные люди. И связывает их с этой книгой только одно. Чувство юмора.

Как правильно молиться пенистому божеству в храме одиночества? Почему не стоит радоваться, если тебе в голову ударила молния? Почему не стоит экономить на собственном дне рождения? Как найти инопланетян, которые похитили твою любимую? На чью сторону стать, если твой отец и твоя женщина ненавидят друг друга? Как найти свою любовь, своё счастье на форуме для носатых людей?
На все эти вопросы вы найдёте ответы в цикле рассказов «Пиво, женщины и другие проблемы».

В книгу Т. Ивлевой вошли новые стихи, органично дополненные избранными старыми — из предыдущих сборников, что создаёт изначальную цельность идеи, обозначенную названием данного сборника «Неразгаданные сны». Разнообразные по жанру: лирические, глубоко философские, иронические — они раскрывают картину внутреннего мира автора, заставляя читателя подключить собственное внутреннее зрение, внутренний слух и воображение.

Если вы думаете, что времена великих географических открытий, даже и малых, прошли, вы ошибаетесь. Да и вообще, все эти открытия были весьма относительны. Но это совершенно не отменяет захватывающего чувства открытия! И что наш маленький мир, который, как нам кажется, мы познали? Песчинка в океане непознанного. Но мы радуемся ему. 

Когда чуда не ждут, оно обязательно случается. 
Ученики обычной киевской школы Костя и Антон однажды видят, как их одноклассник проходит сквозь закрытую дверь собственного дома. Они проводят настоящее детективное расследование, в результате которого выясняется, что Тёма и его семья — призраки. Вроде бы, самые обыкновенные люди: учатся в школе, работают — но при этом
легко могут уходить «на Ту сторону».
Призракам грозит беда — старинный особняк, в котором они обитают, хотят отдать под офисный центр. И тогда им придётся навсегда уйти в параллельный мир. Четверо друзей — Тёма, Костя, Антон и Софийка — берутся спасти ситуацию…

Изначально воспринимаемый как ностальгическая мозаика из героев и ситуаций, тонкий философский роман Татьяны Бонч-Осмоловской обнаруживает сложную логическую структуру и множество скрытых смыслов.

В предлагаемом сборнике собрано творчество авторов, вышедших из одного ментального пространства, обозначенного русским языком, — ныне живущих в разных уголках мира. Рядом с произведениями лучших современных поэтов и писателей, представленных здесь, читатель сможет увидеть настоящие шедевры чёрно-белой фотографии признанного мастера фотокамеры В.Сычёва, артистичные работы фотографа Д. Кандидова, искусную графику А. Мертенс и оригинальные карандашные экспромты А.Ланцова. В талантливых, разнообразных по жанру произведениях сорока девяти авторов отражены не только их чувства, мысли и мировоззрение, но и особенности русской культуры с проявившимся в ней феноменом кочевья.

Г​отовы ли вы посетить заброшенный дом, из которого редко кто возвращался? Думаю — да, ведь вы знаете, что сверхъестественного не существует. Тогда почему ваша дочь стоит напротив, сжимая в руке большой кухонный нож?  Возможно, это наваждение, посетившее вас после пробы плода с древа познания добра и зла, предложенного змеем. Но выход есть! Петля в деревне висельников сама сползает с неба, чтобы оседлать вашу шею. А девушка со  странной причёской, удобно расположившись на плакате, напоминает, что вас ждут дома и умирать ещё не время. Осталось только пробраться через бесконечные лабиринты лестничных пролётов и нагромождение безголовых птиц, преследующих вас на протяжении всего пути. А дома прекрасная незнакомка предложит вам руку и сердце, но только объясните девушке, зачем вы убили её несколько дней назад. Хорошо, что у вас есть свидетели, но и они уверены, что все обвинения против вас правдивы, и даже камера записала, что пожар — ваших рук дело. И когда вы уже решите, что победили своего главного противника, придёт осознание, что хэппи-энда не будет. Это не кино.

​Ия Кива — поэт, переводчик. Родилась в Донецке в 1984 году. Окончила филологический факультет Донецкого национального университета. С лета 2014 года живет в Киеве.
Стихи, рецензии и переводы публиковались в журналах «Студия», «Слово\Word», «Нева», «Радуга», «Плавучий мост», «Новая Юность», «Новый мир», «Белый ворон», «Крещатик», «Октябрь», «Интерпоэзия», «Poem», «Po&sie», в интернет-изданиях «Лиterrатура», «ArtPapier», на сайте Polutona и др. Стихи переводились на английский, французский, польский и литовский языки.
В книгу вошли стихи на русском и украинском языках, написанные в 2014–2018 гг. В центре внимания автора находятся такие темы как память, война, насилие, травматический опыт, поиск идентичности, границы и переходность.

В книгу увійшло повне інтерв’ю режисера, актора, учасника комік-трупи «Маски» Бориса Барського журналістці Крістіні Пастуховій.

​Наталя Юрчак, родом з Івано-Франківська, відома здебільшого своїм підписникам у соціальних мережах самобутніми нарисами, вперше дебютує з проникним і, водночас, сповненим болю пережитого, твором, яким їй вдалося перетворити невигадану власну історію війни у художній твір. У книзі перед глядачем майже документально постають три перших місяці війни, які довелося провести родині в окупованому Херсоні. День за днем, місяць за місяцем героїня, що одночасно з людиною, є квіткою, описує події, досліджуючи тему війни через призму витонченого сприйняття і космізм рослинного світу і навколишньої природи. 

У збірці літературно-критичних есеїв і нарисів автор аналізує твори більш і менш відомих українських письменників — Всеволода Нестайка, Юрія Щербака, Ігоря Римарука, Бориса Штерна, Леся Подерв’янського, Павла Вольвача, Артема Чеха, Максима Кідрука та інших, а також висвітлює деякі події з їхнього життя, що мали вплив на літературний процес. Автор принагідно аналізує проблематику видавництв, літературних угруповань, фольклору, мистецьких премій і книжкової торгівлі — усе те, що створювало атмосферу межі тисячоліть, дух часу. Зібрані у книзі статті публікувалися у періодиці протягом 1989-2023-х років. Вони зачіпають і період повномасштабної війни з Росією.
 

До нової збірки Лалі Ціпі Міхаелі увійшли тексти, що відображають досвід прощання дорослої дочки з батьком, що вмирає. Елегічне посвята батькові простягається від дитячих спогадів поетеси до тривалого та болючого переживання травми розлучення та сирітства.

​Анна Гальберштадт — поетеса та перекладачка поезії з російської, литовської та англійської мов. Виросла в Литві, здобула освіту за фахом «психологія» у Московському університеті, згодом навчалася у США. Її вірші, написані англійською, активно публікували в англомовних журналах, а російською — в журналах «Арион», «Интерпоэзия», «Дети Ра» та інших. Поезії Гальберштадт перекладені литовською, українською і тамільською мовами. Вийшли друком чотири збірки віршів англійською та одна — російською. У 2017 році збірка «Вільнюський щоденник» у перекладі литовською увійшла до ТОР-10 книг за рейтингом сайту новин Lt.15. Тоді ж ця збірка увійшла до укладеного Асоціацією перекладачів Литви списку найважливіших перекладених книг року. Видавництво «Каяла» пропонує читачам «Вільнюський щоденник» у перекладі українською.

«Курс поводження з вибухонебезпечними предметами» це шоста поетична книга автора. Максим Бородін живе у Дніпрі. Але що таке життя? У кожного своє бачення того, що відбувається. Воно завжди складається із вибухонебезпечних предметів: робота, кохання, дружба, влада. А самий найстрашніший вибухонебезпечний предмет історії — це війна. Вірші для цієї книги написані під час війни, яка ще не закінчилася, яка ще потребує зусиль та віри в перемогу. 

У мінімалістичному й оповідному стилі в книзі «Епоха Таємниць» передано стосунки між дівчатами і таємниці, які вони зберігають. У першій частині «Альбом Паперових ляльок» персонажки Наталі й Айя стають об’єктами захоплення нараторки. Остання бачить світ крізь призму кохання до них, призму, забарвлену яскравими відчуттями. Фокус «Заклинання історії», другої частини, — на темах переживання пам’яті та історії.
 

​Третья поэтическая книга Екатерины Деришевой включила в себя стихотворения, написанные с 2016 по 2022 год, в том числе откликающиеся на вторжение России в Украину. Екатерина Деришева — поэтесса. Родилась в 1994 году в г. Мелитополь. Автор книг «точка отсчёта» (2018), «инсталляции не будет» (2023). Стихи и переводы публиковались в журналах «Plume», «Tlen Literacki», «Literatur in Bayern», «Literaturportal Bayern», «Wizje», «Волга», «SoFloPoJo», «Двоеточие», «Лиterraтура», «Артикуляция», «Новый берег», «Арион», «Homo Legens», «Крещатик», «Дактиль» и др., сборнике «Timpul pământului» (Румыния, 2019), в антологиях «Я-тишина», «In the hour of War», «And Blue Will Rise Over Yellow», «Saё den Weizen». Лонг-лист премии Аркадия Драгомощенко (2019), лауреатка премии «Europa Mai» (2022). Стихи переведены на английский, немецкий, польский, вьетнамский, румынский, урду, болгарский и казахский языки. Стипендиантка резиденций «Villa Concordia» (Бамберг), «LCB» (Берлин), «Next Page Foundation» (София), «La Factorie» (Валь де Рёй), «GEDOK Schleswig-Holstein e.V.» (Любек). Последние 10 лет жила в Харькове.

До збірки прози ізраїльського автора Марка Зайчика увійшов роман «Пілігрим», повість «Проект «Палестина»» та оповідання «Гер Геббельс уже поїхав».
 

До нової книги ізраїльського прозаїка Марка Зайчика увійшли повісті «Холодний вечір в Єрусалимі», «Пам'яті Льови К.», «Слава ортопедам» і «Життя прекрасне», а також оповідання «Життя, яке виявилося сильнішим за нього», «Легенда про комісара Мордвинова » та «У червні 1967-го».

Поезія Бориса Херсонського та Людмили Херсонської «Вибухова хвиля» — рефлексія на новий етап війни в Україні без ілюзорного пошуку смислів чи митарства на кшталт «бути чи не бути». Це симбіоз оголених нервів, емоційного надриву та рецептів елексиру рівноваги та стійкості. Завдяки різним засобам поетичної експресії, відбувається стереоскопічний ефект — стикання раціо і глибоких внутрішніх переживань. Борис розглядає події сьогодення саме в контексті світової історії, підкреслює філософські та релігійні аспекти. Людмила, навпаки, сміливо торкається почуттів, її вірші експресивніші та емоційніші. Збірка однозначно є поетичною публіцистикою, римованою зброєю проти агресії путінського режиму. Адже сьогодні, у трагічні і героїчні для українців часи, енергія і сили спрямовані тільки до перемоги, до мирного майбутнього. У книгу також входить поема Бориса Херсонського «Перекладаючи псалом». Це літературна комбінація фрагментів біблійних псалмів у перекладі автора та вільних асоціацій, що відображають його філософські погляди і релігійний досвід останніх років. Обидва поети досить відомі як в Україні, так і за кордоном. Їхні твори перекладені європейськими мовами та відзначені численними нагородами.

Олександр Кабанов — український поет, народився 1968 року в місті Херсоні, мешкає у Києві. Автор 14 книг віршів та численних публікацій у журнальній та газетній періодиці. Вірші Олександра Кабанова перекладені всіма основними європейськими мовами, а також нідерландською, польською, білоруською, фінською, італійською, сербською, грузинською, івритом.

Ця книга – поетичний щоденник, збірка ліричних віршів та есеїв  київської авторки Маріни

Романович. Твори у збірці розділені за порами року, настрою яких вони відповідають. Кожен текст – розповідь про мить життя, сповнену світлом: яскравим спалахом почуття,

осяянням пізнання, тихим мерехтінням подяки, теплими вогниками зустрічей.

Кожна така миттєвість, о будь-якій порі року, запам’ятовується назавжди. Кожна – створює в нас відчуття найкращого часу. Час є наскрізною темою книги. У безперервному плині подій кожен день має значення:

поєднуючи минуле із сьогоденням, прокладаючи шлях до майбутнього. Усе в світі відбувається у свій строк, і життя завжди повертає на краще. Треба тільки вміти чекати і вміти діяти, коли час прийшов. Треба помічати красу і радість буття, мати довіру до людей і ангелів і бути вдячними. Треба бачити світло і самим бути цим світлом. А головне

– любити. І тоді кожен вік, кожен сезон і кожен день буде найкращим часом.

У книзі зібрані поезії російською та українською мовами.

У дев’ятій книжці природний, зокрема пташиний світ традиційно для Наталії Бельченко супроводжує образи інтимних почуттів. Мурмурація — складне явище-видовище, в якому поєднуються гармонія і неспокій, а вікіпедія каже, що механізм мурмурації грає для зграй птахів і риб захисну роль. На цих сторінках тривають мандри — як у просторі різних країн чи рідної (Чорнобильська зона, Дрогобич), так і в часі: скажімо, в дитячі спогади мами авторки або кримські враження її власного дитинства. Некерований начебто рух набуває вищого-віщого смислу, що й втілює назва збірки. Пам’ять у такому живому русі теж є противагою смерті, а сама поетка тяжіє до життєствердних образів.

Книга прозы лауреата литературной премии им. Марка Алданова Анатолия Николина состоит из произведений наиболее любимых автором жанров — короткой повести, остросюжетного рассказа и лирического эссе. Классический стиль, психологическая разработка персонажей и изощренный язык свидетельствуют о приверженности автора лучшим традициям отечественной и зарубежной прозы. Критика отмечала, что доминанта произведений А. Николина — античный Рок, безжалостно управляющий человеческими судьбами. Подобно персонажам древнегреческих трагедий, герои его рассказов и повестей страдают и мучаются, стараясь если не избавиться, то хотя бы облегчить приговор судьбы. Эстонский писатель Калле Каспер отметил, что книги Анатолия Николина написаны для немногих и непременно будут востребованы тонким и проницательным читателем.

​Збірка М. Воробйова «Букініст» — перша збірка поезій (машинописна), яка не вийшла за певних політичних обставин. Тепер ця — віднайдена — збірка є унікальним культурним раритетом в український поезії. Книжка друкується вперше.

Олексій Зарахович створює принципово новий
простір тексту, де всі вірші взаємодіють між собою. Авторська форма книги «Чехонь,
Чехонь» обумовлена незворотністю річки (промови), нові
вірші визначають новий порядок слів і, як наслідок, нову композицію.
«Чехонь», що вийшла вперше у 2011 році, слідує київськими річками через десять років.

Видання російською мовою. 

​

Книга М.Воробйова, лауреата Шевченківської премії, «Подорож до жовтої троянди» містить вірши останніх років. Микола Воробьов належить до так званої групи «Поети київськоі школи». Поезії Воробьова притаманні яскрава образність, тонке відчуття фарб, глибокі філософські роздуми. Оригінальність та самобутність стилю М.Воробьова ставить його в ряд найвизначніших поетів сучасності.

​

"Другая книга" - это загадочное явление новой информационной технологии - продолжает писать сама себя. Тем временем, в жизни каждого из участников проекта, остающихся до поры безымянными, происходят события, иногда трагические, которые приводят некоторых из них к личному знакомству и порождаемым им новым событиям. Всех постепенно объединяет драгоценная атмосфера доверительной близости. 

​

В стольном городе во Змиеве живет пианист Лев Кошкин. Он погружен в свой мир, как это случается с людьми искусства, и даже не замечает переворота в своей стране.
Ведь Лев не интересуется политикой, – но рано или поздно она сама заинтересуется Львом. И тогда...
Впрочем, всегда остается надежда на чудо: ведь стольный град Змиев – непростой город. Недаром его основателем считают самого Премудрого Змия! Кто знает – вдруг Премудрый был на самом деле? Или даже есть сейчас?..
Магия и повседневность, реализм и гротеск, романтика и сатира
соединились в мистической антиутопии Артема Ляховича «Логово Змиево» – первом романе известного детского
писателя, обращенном ко взрослой аудитории.

​Эта книга стихов и прозы — о нас, о нашем времени и о том, как законы нового времени меняют нас и наше от ношение к миру. «Alia tempora» — говорили древние. «Другие времена» — свидетельствуем мы. Действительно, наше время по разным причинам и признакам можно назвать «другим» — временем обострившихся противоречий и драматических перемен, опасных крайностей и личностной уязвимости. Мы живем в тревожную эпоху отрицания человеческих ценностей, в смутное время нестабильности, неравенства, несправедливости и всеобщей нетерпимости. Об этом пишут сегодня многие. В этой антологии, наряду с оригинальными образцами современной русской литературы — поэзии и прозы, — представлены также чёрно-белые фотографии и рисунки. Произведения пятидесяти трех авторов являются не только образцами их творчества, но и документами эпохи, свидетельствующими о том, что настали «другие времена», и что мир становится иным…

В новом сборнике рассказов Александра Бутенко преданные фанаты не обнаружат сюрпризов, неизменный фирменный исповедальный стиль разве что стал более утончённым, в основе же сохранив все черты дисцилированного поэтического романтизма, но не лубочно-карикатурных алых парусов а-ля "каёвки, каёвки и пастушок маёденький-маёденький", а, скорей, с сумеречным цоевским акцентированием на синем цветке газовой горелки и мутной надежде от авиабилета в один конец.

Как у андерсеновского Кая, его взгляд деформирован волшебной контактной линзой, правда, антитроллингового свойства, с плюсовыми диоптриями, зеркало явно принадлежало доброй фее, любительнице солнечных зайчиков, ибо разглядеть искру божью в блуждающем биороботе доступно лишь пылающему сердцу.

В авторском молодецком стриптизе и хирургическом препарировании персонажей хитро закамуфлирована ловушка для читателя, непроизвольно втягиваемого в провокационный квест самокопания.

Кто я: безупречный бесстрашный Кобзон из нержавеющей стали или хрупкий мотылёк с обгоревшими крыльями - не прикасайтесь к этой книге, если пугают честные ответы на экзистенциальные пируэты.

Глеб Мальцев, Pichismo, музыкант. Каунас, Литва

Лали Ципи Михаэли – израильская поэтесса, снискавшая международное признание. Родилась в Грузии в 1964 году. Иммигрировала в Израиль в возрасте семи лет. К настоящему времени опубликовала шесть книг стихов. Участвовал в международных поэтических фестивалях в Грузии, Италии, Франции и Румынии, а также в программе резидентуры для талантливых писателей в Нью-Йорке в 2018 году.

Ее книги переведены на многие иностранные языки. Профессор Габриэль Мокед в своей книге назвал Лали «эротико-урбанистическим поэтом». Ее поэзию высоко ценят критики, которые считают ее новаторской и достаточно агрессивной. 

​

Книга издана совместно с издательством ЛитГОСТ. Перевод Елены Мордовиной. 

​

Книга «Разговор с Богом» — это душевный отклик автора на книгу Святого праведного Иоанна Кронштадтского «Мысли христианина». Святой праведный Иоанн Кронштадтский (1829–1909) жил и работал в Петербурге. На его проповеди собиралось столько людей, что они не помещались в церкви и заполняли близлежащие улицы. Ежедневно Святой праведный Иоанн Кронштадтский получал тысячу писем с просьбой помолиться об исцелении. По его молитвам исцелились тысячи больных. В наши дни после того, как Иоанн Кронштадтский был канонизирован, к нему продолжают обращаться люди, ему служат молебен, просят его святых молитв.

Сборник стихов «Лёд для меня» американской поэтессы Кэти Феррис в переводе на русский Ольги Брагиной. Феррис — поэтесса, писательница и переводчица. Преподает в литературной мастерской технологического института Джорджии, США.

Овсій Цейтлін — есеїст, літературознавець, прозаїк. Автор багатьох книг. Серед них — «Довгі розмови в очікуванні щасливої смерті», про яку майже чверть століття говорять і сперечаються у різних країнах (книга перекладена англійською, німецькою, іспанською, литовською, українською мовами). Збірка щоденникових новел і есе Овсія Цейтліна «Перечитуючи мовчання» по-своєму продовжує «Довгі розмови...». Нобелівський лауреат Елі Візель називав радянських одноплемінників «євреями мовчання». Овсій Цейтлін пробує «розшифрувати» це мовчання, багато років записуючи єврейські сповіді та сни. Разом зі своїми героями автор занурюється в їхні минулі життя, повні таємниць, які людина намагається, але не може забути. Класик сучасної літератури Діна Рубіна пише у передмові до збірки «Перечитуючи мовчання»: «Будь-яка книга Овсія Цейтліна сприймається як всесвіт — доль, почуттів, думок та снів. Ці книги повільно читаються, тому що пробігти очима їх неможливо: кожен епізод, кожен спогад і кожне обличчя владно повертає читача до рядка, до осмислення, до внутрішнього погляду. І потім довго згадуються люди цієї прози, яких так багато, що вони можуть скласти населення міста. Жодної прохідної думки у книзі, жодного банального порівняння, жодної розхожої долі».

Свеча — вечный спутник человека на дороге жизни, свет во тьме, озарение, живительная сила и надежда, символ человеческой души, ее внутренней силы. Одной маленькой свечи достаточно, чтобы разомкнулась тьма. Ее стойкость и вертикальность символизируют стойкость и несгибаемость человеческого духа, его устремленность к высшим смыслам: пламя свечи, как бы ее ни поворачивали, всегда устремлено к небу. Свеча — символ бескорыстного служения, справедливости, милосердия, знак верно выбранного пути, поиска истины. Без свечей невозможно представить праздник Рождества и Нового года. В былые времена на Новый год тушили старые огни — и от нового, чистого, сильного пламени зажигали все очаги, свечи и факелы. С тех пор зажжение свечи — символ возрождения, возобновления, новой жизни. В христианской традиции свеча — божественный свет, сияющий в мире, свидетельство причастности человека к Божественному. В каббале три свечи означают Мудрость, Силу и Красоту. Этим смыслам отвечает и название сборника — «Свеча негасимая». В сборник вошли стихи и проза 37-ми авторов, живущих в разных частях света и пишущих на русском языке. Также, по сложившейся традиции, представлены коллекции рисунков и фоторабот: на этот раз — Владимира Сычева (Берлин), Владимира Базана (Париж), Владимира Титова (Париж) и Натальи Говши (Миссиссога, Канада).

В книгу Аделя Хаирова «Подкова Тамерлана» вошли рассказы, написанные в разные годы. Объединяет их место действия — Казань и её окрестности. Провинциальный полудеревянный город на Волге, населённый потомками русских стрельцов и узкоглазой порослью, проклюнувшейся из семян поверженного дуба. В этом сборнике рассказов — воспоминания о детстве под крылом бабушки и сюжеты, взятые из жизни. Автор, как соглядатай, ходил и запоминал. Доставал тюбики слов и писал с натуры. Он искал в серой толпе странных людей. Эта «народность» его очень интересовала. Он чувствовал, что они знают что-то такое, ради чего стоит жить на земле — вставать по утрам и ловить восходящие потоки воздуха. Жизнь обретала смысл. И тогда тихий мир на улице Тихомирнова в Казани с качающимися золотыми шарами в палисадниках, вдруг становился глубоким, как колодец с утонувшей звездой, высоким, как гудящая колокольня и, объёмным, как мыльный пузырь.

"Птица на стекле" - это двуязычная книга, уникальная, автобиографичная, очень сокровенная. 

Поэтесса Татьяна Ивлева посвятила этот новый сборник стихов сыну, с которым судьба разлучила ее на долгие годы - годы хождений по мукам и скитаний по судам в поисках справедливости, годы отчаянной борьбы за сына, поисков, неведения  и сомнений, хрупкой надежды и неугасимой веры в то, что однажды справедливость восторжествует, мир разыщет сына, и они поведают друг другу о горьких испытаниях и печалях, выпавших в разлуке на их долю...

Збірки поезій Гарі Лайта виходять в різних видавництвах по обидві сторони Атлантики вже майже тридцять років. В даному англомовному виданні вибраних віршів поет, що безперечно відбувся та набув багатого досвіду творчого споглядання, зводить до спільного знаменника образи, притаманні тим мовам, на яких звертаються до читача ці поезії. За словами відомих амери-

канських поетів, які вже прочитали та відгукнулися на вірші зі збірки Conuences: «Англомовим версіям віршів Гарі притаманний той рівень енергії та елегантності, який властивий і його

віршам, написаним російською, і водночас вони сягають додаткового виміру багаторівневого поліфонічного звучання англійської мови, що висловлює думки і почуття автора з характерною

для цієї мови витонченістю…».

Автор, видный представитель зарубежной русской литературы, предлагает читателю новую книгу прозы разных лет и жанров - художественной, эссеистической, автобиографической.

Любителям нетипової оповіді – сюди.
Дванадцять зовсім різних сеттингів, оригінальний погляд на світ, драма, гумор, «злом четвертної стіни», внутрішня і зовнішня трагедія…
Кожна новела – неочікуваний постріл в голову, щоразу – інакшим калібром та іншим типом патрону.
Спочатку ти не розумієш, що тут відбувається.
Потім приходить усвідомлення, та ледве встигаєш крикнути: “Я розкусив тебе, авторе!”, як новий сюжет збиває з пантелику.
Адаптувався?
Навряд чи.
Хвилину тому розум був поглинутий неймовірним экшном, а за мить ти вже милуєшся витонченим орнаментом, зітканим з відповідей на глобальні питання людства.
Кожна новела не схожа на попередню, вона зворушує до тремтіння і розбурхує свідомість. Уява накриває хвилею емоцій, і хочеться продовження.
Але історія закінчується, і ти видихаєш, устигнувши прожити ціле життя та відчуваючи післясмак, як після бесіди зі старим другом.
«Проковтнувши» дану роботу, підсвідомо підводиш риску під усім, що зустрічав раніше.
Ця книга магічним чином стає найвищим етапом задоволення від читання, та чим більший твій багаж, тим вища насолода.
Вивірений стиль оповіді, що поєднав у собі стислість, ємкість та барвистість написання, примушує перечитувати новели знову і знову, відчуваючи бездонну глибину осмислення життя.
Ні слова зайвого, ні букви повз.
Автор, як досвідчений ювелір, зібрав усе коштовне каміння світу та помістив його в один мініатюрний кулон для улюбленої доньки, і ви, читаючи цю книгу, побачите у ній всю сучасну світову літературу.
Перлиною і головною причиною для прочитання збірки є особлива точка зору, погляд автора на звичайні ситуації із зовсім неочікуваного ракурсу. Часто важливе залишається у тіні, але як бути, якщо тінь – це ти сам?
Та ось закінчуються сторінки, і ти підіймаєш голову до неба з німим питанням: що це було?
Лаконічно, як удар катани.
Тонко, як перший лід у листопаді.
Неординарно, як зіткнення комет.
Це був погляд «Чужими Очима».

Современный берлинский прозаик Игорь Шестков (Igor Heinrich Schestkow) начал писать прозу по-русски от скуки в 2003 году после того, как перестал рисовать и выставляться и переехал из саксонского Кемница в Берлин. Первые годы он, как и многие другие писатели-эмигранты вспоминал и перерабатывал в прозе жизненный опыт, полученный на родине. Рассказы этого, первого периода творчества Шесткова вошли в книгу «Вакханалия» (Алетейя, Санкт-Петербург, 2009). Настоящий сборник «страшных рассказов» также содержит несколько текстов («Наваждение», «Принцесса», «Карбункул», «Облако Оорта», «На шее у боцмана», «Лаборатория»), действие которых происходит как бы в СССР, но они уже потеряли свою подлинную реалистическую основу, и, маскируясь под воспоминания, — являют собой фантазии, обращенные в прошлое.

​

© Игорь Шестков

Збірка поезій ізраїльської авторки Лалі Ципі Міхаелі відкриває читачу двері

у дивний світ кохання, зачарованої самотності, тілесності, іншого виміру життя у домі на краю моря.

Что такое реальность? Как она формируется? Можно ли контролировать действительность, или это иллюзия, не поддающаяся контролю? Насколько самостоятелен человек в принятии решений? Эти вопросы составляют одну из граней сложной природы мыслящего сознания, где свободный выбор может оказаться причудливой игрой чужого воображения. Определяющий выбор между добром и злом, где нет точных определений упомянутых состояний.
Действие этой повести происходит в Киеве в наши дни. Главный герой, Валерий Слоников — человек с творческой биографией — впутывается в странную историю с кладом золотых монет. Золото имеет весьма древнее происхождение. По легенде, над ним размышляли и Заратустра, и Александр Македонский. В Киев клад был привезён из Афганистана военным летчиком, проходившим там службу. Впрочем, это неслучайная находка. Отец лётчика — знаменитый фокусник. В определённых кругах, от криминального мира до эзотерических маргиналов, этот персонаж давно имеет неоднозначную славу. На этом пути Слоников увидит иной мир и даже пройдёт по кругам инфернального Киева.

Роза ветров в картографии — это векторная диаграмма в виде звезды с количеством лучей, которые кратны четырём. Символ, обозначающий основные азимутальные направления горизонта. На обложке нашей книги знак Розы ветров состоит из тридцати двух
векторов. Главное в знаке Розы ветров — это понятие «ветер». Ветер является символом времени, пространства, скорости, а также возрождения и живительного дыхания божества. Четыре главных ветра по своему символическому значению связаны с четырьмя
темпераментами, четырьмя стихиями, а также с четырьмя временами года. Практики считают, что Роза ветров в виде талисмана поможет добиться успеха в любом начинании, укажет наиболее благоприятный путь и убережет от ошибок. Роза ветров — так названа эта антология, объединившая современных авторов, разбросанных по всему миру и продолжающих писать на русском языке.
В книге собраны стихи, образцы малой прозы и коллекции чёрно-белых фотографий — документы нашего времени и судеб наших современников, оказавшихся вне Родины и связанных любовью к родному русскому языку.

До книги О. Іщенко «Манускрипти щастя» увійшли нові поезії авторки, органічно доповнені обраними творами з трьох попередніх збірок. Різноманітні за жанром: ліричні та глибоко-філософські — вони розкривають картину
внутрішнього світу автора, змушуючи читача підключити свій власний внутрішній зір, внутрішній слух та уяву.

В портовом городе встречается весь мир. А ещё — из него так легко уплыть в любую точку света. Но большинство жителей портового города проведут в нём всю жизнь, убаюканные кажущейся лёгкостью побега. А из тех, кого увезут корабли, многим не суждено будет достигнуть конечного пункта. То же самое происходит с нашими жизнями и мечтами, с нашими мыслями и стремлениями. Попытка разобраться в границах собственного бытия — основная тема нового сборника стихов киевского поэта Сергея Мартынюка.

«Октябрьский переворот и судьба семьи писателя Е.Н. Чирикова в России» — краткая летопись сложного периода страны и судьбы семьи писателя Е.Н. Чирикова, эмигрировавшей из России.
События в книге восстановлены на основе писем членов семьи
друг другу с 1917 по 1922 г.
Это последний прижизненный труд внука писателя, проделавшего большую работу как по расшифровке самих писем, так и по восстановлению событий в Москве, Санкт-Петербурге, Батилимане, Новороссийске и других городах страны, о которых рассказывают члены семьи.
Авторский текст с фотографиями («Описание Батилимана и его
истории», «“Никитские субботники” в Ростове» и др.) предшествует
каждой из глав, которые названы именами всех членов семьи.
Автор книги, хранитель семейного архива пишет как бы своё письмо. Это фон, связующий и восстанавливающий реалистическую и суровую картину вынужденной эмиграции людей, любящих свою Родину.

 «В Россию можно только верить». К этой, в сущности, дышащей глубоким отчаянием, хрестоматийной строке Тютчева возвращает читателя новая и, возможно, заключительная книга старейшины современного русского литературного Зарубежья Бориса Хазанова. Книга представляет собой сборник художественных и мемуарно-эссеистических произведений, объединённых общей темой — вопросом, который выстрадан автором за долгие годы жизни на родине и за бугром: можно ли ещё верить, ждать и надеяться, что многолетняя традиция несвободы, личной и общественно-политической, будет в нашем отечестве когда-нибудь окончательно преодолена?

Сборник избранных прозаических произведений — рассказов, новелл, мемуаров, эссе, созданных в последние годы видным представителем современного русского литературного Зарубежья Борисом Хазановым, посвящен попыткам автора подытожить свою многолетнюю работу в литературе, заново пересмотреть и проанализировать собственную биографию, приуроченную к важнейшим событиям отечественной истории
минувших десятилетий, свидетелем и участником которых он был.

Три повести одесского художника и писателя Игоря Божко

Сборник стихов поэта-эмигранта Бориса Ланды. 

Прожитая жизнь… Это счастье в подлунном мире принято называть судьбой. У каждого судьба своя, потому что жизнь, случившись, никогда не повторится. Всё же человек иногда ловят себя на осознании, что какой-то кусочек собственной жизни очень точно схож с судьбой героя только что прочитанного рассказа или повести, хотя он и герой проживали в разное время и в разных землях. Оказывается, они похоже любили и ненавидели, стояли насмерть за свою честь или торговали совестью…

Судьбы людей, увиденные со стороны и точно изложенные на бумаге, называют литературой. И именно литература возвышает человека, не позволяя ему жить под властью зла…

Новая книга Владимира Загребы «До завтра, Дант... Путевые записки» выпущена киевским издательством «Каяла».

Этот «реанимационный» роман... в некотором смысле «Генеральная репетиция» (не по А.Га­личу — по В.Загребе) романтическое повест­вова­ние о двух­месячном пребывании автора в реани­мации парижской клиники «Моцарт», где всё «расписано» (в смысле — жизни и смерти, как и говорит само название клиники), как по нотам... Любознательный читатель найдёт для себя много «чего» — любопытного, в этом неожиданном «приглашении» на «Тот»... отталкиваясь от всех этих «погремушек и безделушек» — «Этого»... «Реквием» — для пишущей машинки и одного голоса? «И Реквиема медь»... поможет умереть?

В автобиографическом романе В.Цесиса «Детские и юные годы Давида Лама» рассказывается о ребенке, рожденном в день начала Второй мировой войны. Чудом выживший, он вырастает в тоталитарном государстве, Советском Союзе. Читатель ознакомится со многими драматическими эпизодами повседневной жизни людей, живущих в социалистическом лагере, где правда подменяется ложью, где добро соседствует со злом. Автор рассказывает, как у героя книги развивается независимый и свободолюбивый характер, несмотря на реалии страны, живущей по принципам марксизма-ленинизма. В романе детально описывается, как драматические обстоятельства жизни героя ускорили эволюцию его характера.

В новом сборнике короткой прозы Инны Иохвидович «Позднее прозрение» более трёх десятков рассказов. Как и всегда, основные персонажи её прозы — женщины, чаще всего в переломные моменты жизни. Женские судьбы её героинь нелегки, подчас даже трагичны, ещё и потому, что их молодость и зрелость пришлась на пору испытаний! «Блажен, кто посетил сей мир в его минуты роковые» провозгласил поэт, но людям в их единственной жизни, в не таком уж долгом пребывании на земле хочется прожить мирно, спокойно, без потрясений, одним словом всем хочется

с ч а с т ь я! Именно к счастью стремятся и героини писательницы. Потому и полны драматизма эти женские истории. Время действия этих рассказов — наше время, последние десятилетия ХХ века и Миллениум — первая четверть нового тысячелетия... Героини и герои рассказов наши современники, и потому их страсти, поступки, чувства не просто знакомы, но сопереживаемы читателями...

Выбрав из «книги лиц» двенадцать виртуальных персонажей, чем-то похожих на известных литераторов, агентство Love Tour отправляет их в любовное путешествие, чтобы их сердца, ожесточённые враждой, наполнились любовью, нетерпимость друг к другу переросла в милосердие, а ненависть к несогласным сменилась состраданием к ним.

Четвертый сборник стихотворений на русском языке одесской поэтессы Людмилы Херсонской. В книгу вошли тексты, посвященные теме гибридного военного конфликта.

​Три повести и два эссе живущего в Нью-Йорке русско-американского прозаика, связанные общими мотивами поиска и обретения новых смыслов в новых координатах, неизбежной оглядкой на прошлое и фанатичной страстью к кино.